Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим; створювати враження більшої довжини, ніж насправді), ЗДО́ВЖУВАТИ, ПРОДО́ВЖУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, НАДТО́ЧУВАТИ р... смотреть
I див. доточувати I.II див. доточувати II.доточка-и, ж., розм. Те саме, що доточування.
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: доточившидоточитьДеепричастная форма: доточив
недок. доточувати, док. доточитиto add, to subjoin, to append
ні врі́зати ні доточи́ти. Не здатний ні на що. — А як не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать, ні доточить (Є. Гуцало).
техн. дотачивать, надставлять, надшивать, наращивать, натачать (наставить), приставлять
I див. доточувати I.II див. доточувати II.
сов. от доточувати