Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
до́нечка[донеичка]-чкие, д. і м. -еиц':і, р. мн. -чок
ма́мина до́нечка (до́ця). Зніжена, примхлива, розпещена дівчина. Ксеня не була маминою донечкою, вона мала й свої погляди і досить певний і своєрідний характер (С. Голованівський).... смотреть
імен. жін. роду, жив.доченька
-и, ж. Зменш.-пестл. до доня.
див. дитина
До́нечка, -чки, -чці; -нечки, -нечок
уменьш.; ласк.; = доненька доченька, дочечка, дочурка
{до́неичка} -чкие, д. і м. -еиц:і, р. мн. -чок.
-и, ж. Зменш.-пестл. до доня.