ДОМОБУДІВНИК

домобудівни́к іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ДОМОБУДІВНИЦТВО →← ДОМОБУДІВНИЙ

Смотреть что такое ДОМОБУДІВНИК в других словарях:

ДОМОБУДІВНИК

імен. чол. роду, жив.домостроитель

ДОМОБУДІВНИК

-а, ч. Той, хто зводить будинки.

ДОМОБУДІВНИК

-а, ч. Той, хто зводить будинки.

ДОМОБУДІВНИК

техн. домостроитель

T: 132