Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ДОКІ́НЧЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до докінчи́ти.У початку другого місяця, хоч хати й не були ще докінчені, по них уже почали жити (А. Кащенко);Поставивш... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до докінчити.
ад'єктивдоконченный
прикм.dokończony
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до докінчити.
Докі́нчений, -на, -не