ДОВКОЛИШНІЙ

довко́лишній прикметник

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ДОВКРУГИ →← ДОВКОЛА

Смотреть что такое ДОВКОЛИШНІЙ в других словарях:

ДОВКОЛИШНІЙ

НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОК... смотреть

ДОВКОЛИШНІЙ

-я, -є. Який міститься навколо, поблизу; навколишній, околишній. || у знач. ім. довколишнє, -нього, с. Те, що знаходиться навколо, поблизу. || Який жи... смотреть

ДОВКОЛИШНІЙ

довко́лишній[доўколиешн'ій]м. (на) -н'ому /-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і

ДОВКОЛИШНІЙ

-я, -є.Який міститься навколо, поблизу; навколишній, околишній.|| у знач. ім. довколишнє, -нього, с. Те, що знаходиться навколо, поблизу.|| Який ж... смотреть

ДОВКОЛИШНІЙ

ад'єктивокружающий

ДОВКОЛИШНІЙ

навколишній, околишній; (- села) близький, поблизький, недалекий, сусідній.

ДОВКОЛИШНІЙ

{доўко́лиешній} м. (на) -ному /-нім; ж. -на; с. -неи; мн. -ні.

ДОВКОЛИШНІЙ

Вакольнынавакольны

ДОВКОЛИШНІЙ

Довко́лишній, -ня, -нє

ДОВКОЛИШНІЙ

вакольнынавакольны

ДОВКОЛИШНІЙ

окружающий; окрестный

ДОВКОЛИШНІЙ

вакольны навакольны

T: 137