Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ДИСИДЕ́НТКА, и, ж.Жін. до дисиде́нт.У 2008 році в номінації “Найкращий блог” переміг щоденник дисидентки з Куби Йоан Санчес (із журн.).
імен. жін. роду, жив.муз., політ.диссидентка
[dysydentka]ж.dysydentka
-и. Жін. до дисидент.
-и.Жін. до дисидент.
диссидентка