Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
1. Споруда у вигляді башти або стінки з прорізами для розміщення дзвонів (порівн. бефруа, гарізенда, гірландина, кампаніла). Може бути окремою будівлею або частиною християнського храму, здіймаючись над його стінами або нартексом. Д. у вигляді призматичної або циліндричної башти зводилася одноярусною або кількаярусною, кожний з яких мав великі прорізи, і звичайно увінчувалася пірамідальним дахом, шатром, шпилем або маківкою. У формі стінки з неоднаковими за розмірами прорізами для підвішування дзвонів різного тону надбудована над стіною храму називалась "настінною". 2. Майданчик із дзвонами, огороджена парапетом чи балюстрадою верхня площадка на споруді, де підвішені дзвони. 3. Споруда для підвішування дзвонів у вигляді масивної стінки з прорізами відповідних розмірів (синонім — "дзвін").... смотреть
імен. жін. родурел.вежа для дзвонiв на церквi, при церквi або окрема будiвля з дзвонамиколокольня
[dzwinycja]ж.dzwonnica архіт.
-і, ж. Вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами.
дзвіни́ця[дзв'іниц'а]-ц'і, ор. -цеийу
-і, ж. Вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами.
див. вежа
Дзвіни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
【阴】 钟楼
Steeple, belfry, bell tower
Освячена споруда, де розміщені церковні дзвони
Kirketårn
Klocktorn
{дзвіни́ца} -ці, ор. -цеийу.
Kirketår
-і ż dzwonnica
колокольня
див. БАШТА
სამრეკლო