ДЕРЕНЧАЛО

деренча́ло іменник середнього роду розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ДЕРЕНЧАННЯ →← ДЕРЕНОВИЙ

Смотреть что такое ДЕРЕНЧАЛО в других словарях:

ДЕРЕНЧАЛО

ТРІ́СКАЧКА (знаряддя для утворення тріску, шуму), ТОРО́ХКАЛО розм., ТРЯ́СКАЛО розм., ТРА́СКАЛО діал.; ДЕРЕНЧА́ЛО розм. (іграшка). Особливу увагу приділ... смотреть

ДЕРЕНЧАЛО

імен. сер. роду.. дребезжаловід слова: деренчатидієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.лінгв.Дієприслівникова форма: деренчавши, деренчачидребезжа... смотреть

ДЕРЕНЧАЛО

-а, с., розм. Іграшка з рухомим пристроєм (механізмом), обертання якого супроводиться деренчанням.

ДЕРЕНЧАЛО

-а, с. , розм. Іграшка з рухомим пристроєм (механізмом), обертання якого супроводиться деренчанням.

ДЕРЕНЧАЛО

разг. трещотка

T: 175