ганя́ти (ганя́тися, полюва́ти і т. ін.) за двома́ зайця́ми. Намагатися одночасно здобути успіх у двох і більше справах; братися за кілька справ одночасно. Приїхав він саме тоді, коли Друзь ні про що, крім Василя Максимовича, не мав права думати. І взагалі він ніколи не вмів полювати за двома зайцями (Ю. Шовкопляс). за двох, перев. зі сл. працюва́ти. Дуже багато. Плачинда недолюблює Давида, одначе терпить його, бо парубок робить за двох (М. Стельмах). між двох вогні́в, зі сл. потра́пити, опини́тися і под. У такому скрутному становищі, коли небезпека або неприємність загрожує з обох боків. (Кузьмін:) Отож, кажу, прийшли ми у село. Фашисти саме готували наступ. Ну, ми й потрапили між двох вогнів (Л. Дмитерко); На американськім континенті становище ускладнюється ще й тим, що в Сполучених Штатах якраз у розпалі передвиборна кампанія, конгресменам доводиться маневрувати між двох вогнів... (О. Гончар); Виходить, між двох вогнів опинилася (Марина). З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (В. Речмедін). не (вмі́ти (могти́ і т. ін.)) зв’яза́ти двох слів (два сло́ва) (доку́пи). Бути неспроможним чітко, логічно, зв’язно висловлювати свої думки. Каландріно, виснажений .. втратив, як йому здавалось, своє щастя, негоден був і двох слів докупи зв’язати, щоб дати якусь відповідь товаришам (Переклад М. Лукаша); Сахно .. довго не могла опанувати свого хвилювання й зв’язати два слова для відповіді (Ю. Смолич). обмовля́тися / обмо́витися двома́-трьома́ слова́ми з ким і без додатка. Недовго говорити, коротко перемовлятися з ким-небудь. Обмовлявся двома-трьома словами і, похмурий, неговіркий, ішов на свій перелаз (Григорій Тютюнник). обмо́витися хоч сло́вом. Він так і не дав Іванові Кириловичу обмовитися хоч словом, у трубці затутукало (В. Дрозд). па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́). Те, що може мати одночасно як позитивні, так і негативні наслідки. — Я тільки показав, що ваша достославна “вербовка” — .. це палка на два кінці (І. Багряний). сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми, між двох стільці́в). Дотримуватися одночасно протилежних, несумісних поглядів, думок і т. ін. на що-небудь. Хіба немає таких і зараз.., які прагнуть такої різносторонності і вважають, що найзручніше сидіти на двох стільцях? (І. Карпенко-Карий). става́ти на двох ла́пках. Бути готовим виконати будь-які бажання, чиї-небудь прохання; прислужувати, підкорятись чиїйсь волі, владі; служити комусь. — Цуцик ти, цуцик,— думає.— На двох лапках стаєш. До чого це воно? Хоч і начальство ж отець Полієвкт, а він же чоловік, як і ти… (А. Тесленко). стоя́ти на двох кла́дках. Намагатися поділяти дві протилежні думки. Врешті Іскра зізнався, що він давно стоїть на двох кладках, тільки ж на тій, мальованій, ще й тримала жінка (Ю. Мушкетик). убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці). Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Рибак); Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба); Заруба цим .. убив одразу двох зайців. Найзапекліша самогонщиця кинула шинкарювати, а старий учитель здобув собі добру хазяйку (В. Кучер). уполюва́ти (уколо́шкати) (аж) двох зайці́в. Все це допоможе уполювати зразу аж двох зайців (І. Головченко і О. Мусієнко.); Цей кучерявий (Богдан) хоче двох зайців уколошкати — і мул вийняти із ставка, і родючість ґрунту підвищити (В. Большак). у двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. В двох словах доповівши йому (командирові), що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув (з шапки) заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар).... смотреть
Двох, числ. збірн. Вживається: з іменниками чоловічого роду, що означають назви істот, рідше – предметів: братів, дідів, коней, малюків, матросів, паса... смотреть
двох, числ. збірн. Вживається: з іменниками чоловічого роду, що означають назви істот, рідше – предметів: братів, дідів, коней, малюків, матросів, пасажирів, пастухів, перехожих, поранених, робітників, синів, солдатів, хлопців, деньків, обідів, ротів; з іменниками середнього роду, що є назвами істот, предметів, явищ: звірят, курчат, телят, барил, вікон, крил, ліжок, літ, слів, яєць; з іменниками жіночого роду, що означають істот, – зрідка: дочок, жінок, рибок, свиней, спортсменок, школярок, щук (з іменниками ж. р., що означають предмети, не вживається); з іменниками, що вживаються в множині й мають відтінок збірності, а також з іменниками, що означають парні предмети й мають тільки форму множини: дівчат, дітей, людей, овець, воріт, дверей, ножиць, саней, шароварів; з особовими займенниками в множині: нас (вас, їх) було двоє, їх стало двоє. У знач. ім.: у човні сиділо двоє. Двоє б’ються – т Збірні числівники надають висловлюваному зниженого стилістичного відтінку і тому широко використовуються в розмовній мові, а в науковому та діловому стилях літературної мови вживаються зрідка (отже, краще не двоє генералів, а два генерали).... смотреть
ДВО́Є, ДВІ́ЙКО (ДВО́ЙКО) розм.; ОБО́Є, ОБО́ЙКО розм., ОБО́ЄЧКО розм. (на означення двох названих або відомих осіб, предметів різної статі, роду). Був с... смотреть
двох, числ. кільк. Збірн. до два. || у знач. ім.
Двоє рідких, а третій борщ.Насміх з лихого обіду.Зійшлося двоє, сліпі обоє.Насміх з лихого подружжя.
числівникдвое¤ двома словами -- в двух словах ¤ немає двох думок -- нет двух мнений
Дво́є, двох, двом, двома́ (непрямі відм. від два). Дво́є ві́дер
【数】1) 两个, 二3) 两对, 两双
[dwoje]dwoje
двох, числ. кільк. Збірн. до два.|| у знач. ім.
Двійко, двійка, удвійці, удвійку, двох, удвох
(род. двох) собир. двое; два (м. и с.); две ж.
Two
двох dwoje, dwóch, dwie