Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше... смотреть
-і, ж., розм. Невелика діжка (у 1 знач.).
імен. жін. роду
-і, ж. , розм. Невелика діжка (у 1 знач. ).
див. діжка