ДІДІВЩИНА

Ді́дівщина іменник жіночого роду населений пункт в Україні

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ДІДІВЩИНА →← ДІДІВСЬКИЙ

Смотреть что такое ДІДІВЩИНА в других словарях:

ДІДІВЩИНА

ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИ... смотреть

ДІДІВЩИНА

ДІДІВЩИ́НА, и, ж., розм.Образливе, деспотичне ставлення дідів (у 6 знач.) до молодих солдатів, новобранців.Збройні сили потребують подальшої соціальної... смотреть

ДІДІВЩИНА

I дід`івщина-и, ж. 1) Спадщина від діда (у 1, 4 знач.). 2) Давні, дідівські часи. II дід`івщ`ина-и, ж., розм. Деспотичне ставлення солдатів, що закінч... смотреть

ДІДІВЩИНА

I дід`івщина-и, ж. 1》 Спадщина від діда (у 1, 4 знач. ).2》 Давні, дідівські часи.II дід`івщ`ина-и, ж. , розм. Деспотичне ставлення солдатів, що закін... смотреть

ДІДІВЩИНА

діді́вщина іменник жіночого роду спадщина; давні часи дідівщи́на іменник жіночого роду нестатутні взаємини в армії розм.

ДІДІВЩИНА

імен. жін. роду

ДІДІВЩИНА

(-и) ж.; мол., арм. Нестатутні стосунки в армії, спрямовані на приниження солдат і підпорядкування "дідам". ТСРОЖ, 42.

ДІДІВЩИНА

-ни ż 1. dziedzictwo, spuścizna po przodkach 2. dziadowizna, spadek po dziadku

ДІДІВЩИНА

див. спадщина

ДІДІВЩИНА

спадщина, дідизна; (минуле) давні часи, ДАВНИНА.

ДІДІВЩИНА

см. дідизна

T: 128