ГУЛЬВІСА

гульві́са іменник чоловічого роду, істота розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ГУЛЬГУЛЬ →← ГУЛЬБИЩЕ

Смотреть что такое ГУЛЬВІСА в других словарях:

ГУЛЬВІСА

БЕЗПУ́ТНИК розм. (той, хто поводиться легковажно, нерозумно або негідно з морального боку), ЛЕДА́ЩО зневажл. (Сестра Серахвима:) Отак вона завжди: як п... смотреть

ГУЛЬВІСА

-и, ч., розм. Той, хто любить гуляти (у 2-4 знач.), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін.

ГУЛЬВІСА

імен. чол. роду, жив.розм.той, хто любить гулятикутила

ГУЛЬВІСА

-и, ч. , розм. Той, хто любить гуляти (у 2-4 знач. ), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін.

ГУЛЬВІСА

див. звабник; легковажний; ледачий; п'яниця; розпусник

ГУЛЬВІСА

【阳】 口 狂欢者; 放荡的人

ГУЛЬВІСА

Гульві́са, -си; -ві́си, -ві́с і -ві́сів

ГУЛЬВІСА

(той, хто поводиться легковажно) байда, гуляка, зневажл. гультяй, гультіпака.

ГУЛЬВІСА

Idler, rake, reveller, debauchee, wild fellow

ГУЛЬВІСА

гультіпака, гультяй, гуляка, нероба, ледар, д. галган.

T: 115