Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ГРАМОТІ́Й, я́, ч.1. розм. Письменна, грамотна людина.Ходила [мати] прохати сусіднього хлопця, щоб листа написав синові – грамотія дома не застала (С. В... смотреть
КНИГОЛЮ́Б (любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань), БІБЛІОФІ́Л, КНИ́ЖНИК, ГРАМОТІ́Й розм.; БІБЛІОМА́Н, КНИГОГРИ́З ірон. (люди... смотреть
-я, ч., розм. Письменна, грамотна людина. || Освічена людина; книголюб.
імен. чол. роду, жив.грамотей
Неук, невіглас, див. ігнорант, профан, дилетант, графоман
-я, ч. , розм. Письменна, грамотна людина.|| Освічена людина; книголюб.
див. розумний
One who can read and write
разг. грамотей
грамотій, -я