бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах). гря́нув грім. Щось сталося, відбулась якась подія. Це добре, що після того, як грянув грім, усі так вболіва́юче й емоційно стали захищати директора і себе (З журналу); Поки грім не грянув, затрати на все оте нам завжди здаватимуться даремно викинутими грішми (З журналу); // з ким. Щось сталося з кимось. Хороша справа плюралізм! Однак при ньому й покруч зріс, Жонглює терміном гучним, Бо знає: з ним не гряне грім (З журналу). мета́ти громи́ і (та) бли́скавки на кого—що, проти кого—чого і без додатка. 1. Гнівно, роздратовано говорити, писати про кого-, що-небудь; критикувати, лаяти когось. Преса метала громи і блискавки на “недоварених студентів”, що посміли зняти руку на громадський спокій (П. Колесник); І Панас Максимович знову почав метати громи й блискавки на непокірного сина… (В. Минко); Отець Хрисантій і досі метав громи та блискавки на клятвовідступника Поцілуйка (М. Стельмах). бли́скавки мета́ти. Він блискавки метав, Повчав мене сердито (В. Іванович). мета́ти грім і бли́скавку. Губернатор метав грім і блискавку. Таким Оух ще не знав його (Я. Стецюк); Чи варто було метати грім і блискавку проти… всього вчення про гормони рослин у цілому..? (Вибр. праці М. Г. Холодного). 2. Поглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитися. Закидайло войовниче поблискував хворобливими оченятами, метав громи й блискавки ( хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть (частину), окроме (крім) своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю (мотоцикл), <b ..></b>... смотреть
грім — 1) гуркіт і тріск, що супроводять електричні розряди в атмосфері; через загадку народ уявляє грім так: «Біг кінь білобокий через Дунай глибокий; Як упав — заіржав: увесь світ задрижав»; у дохристиянських віруваннях — посланець неба й вогню, має цілющу силу, тому коли весною вперше гримить, треба спиною обпертися об дерево чи об щось інше, і спина не болітиме до нового грому наступного року; удар грому вважали за суд Божий (можливо, звідси пішли заприсягання в правдивості сказаних слів «грім би мене вдарив», «хай мене грім поб’є», а також проклін «грім би тебе (його) побив (ударив [з ясного неба])»); богом грому й блискавки в дохристиянських віруваннях був Перу́н (див.), його заступником у християнстві став святий Ілля (див. Іллі́-проро́ка день 2);відгомоном побожного страху перед силою неба є й народні афоризми: «Вдарив грім на мій дім», «Від грому і в воді не сховаєшся», «Він для мене не грім, не туча»; грому всі бояться, і тільки про відчайдушну людину кажуть: «Він і грому не боїться»; під час грому забороняється свистіти чи співати, а також їсти або спати, бо грім заб’є; злі сили бояться грому й шукають собі рятунку під деревами (передусім сухими), у воді, в болоті, тому людині від цих місць треба бути подалі, щоб випадково не вбило разом з нечистим; треба порятувати хату від грому, насамперед щоб чорт під неї не сховався, тому засовували комин, зачиняли і хрестили вікна, засвічували лампаду перед іконами; викидали на двір або на горище рогач, кочергу і лопату (якою хліб саджали); тим самим постійний зв’язок людини зі святим вогнем чи святим хлібом уберігає її від нечистої сили; громова стріла має цілющу силу й допомагає від хвороб; у давнину була поширена ворожбитська книга «Громник» з багатьма повір’ями на зразок, — «коли сильно загримить, то великий муж помре»; з уведенням християнства з’явилася прикмета, — «як грім ударить, треба хреститися» (звідси приказка «Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься»); у Страсний четвер дітям обпалювали страсною свічкою волосся, — «щоб грому не боялися»; так само допомагає й громни́ця (див.), стрітенська свічка; не випадково з громом пов’язано дуже багато народних прикмет,— «вранці чути грім — увечері буде дощ», «глухий грім — на тихий дощ, розкотистий — на зливу», «грім гримить — хліб буде родить», «грім у вересні — на теплу осінь», «як на голе дерево грім ударить, то буде неврожай», «небо з громами — земля з квітками». Козак не боїться ні тучі, ні грому (М. Номис); Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий (П. Чубинський); І погоду часом грім ударить (М. Номис); фразеологізм: грім з ясно́го не́ба — про велику несподіванку; 2) Вели́кий Грім Гриму́чий див. Перу́н 1, Яри́ло 1. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 156-157.... смотреть
ГРІМ (звуки, що супроводять електричні розряди в атмосфері), ГРОМОВИ́ЦЯ розм., ПЕРУ́Н заст. поет. Небо, розшарпане громами, виплеснуло зі своєї середин... смотреть
ГРІМ, гро́му, ч. 1. Гуркіт і тріск, що супроводять електричні розряди в атмосфері. Грім гримить — хліб буде родить (Укр.. присл.., 1955, 94); Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає (Шевч., І, 1951, 113); * Образно. Тоді ж, як грім під час негоди Впаде на голови катів, Нам сонце правди і свободи Засяє тисяччю огнів (Сто пісень.., 1946, 8); * У порівн. Регіт гримить, як грім (Н.-Лев., III, 1956, 312); Громом обізвався постріл (Стельмах, Хліб… 1959, 78). ◊ Грім би мене́ вда́рив (поби́в); Хай мене́ грім поб’є́ — уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, запевнення в чому-небудь. — Хай мене грім поб’є… коли я їв чию часть [частину], окроме своєї! — клявся Попенко (Мирний, І, 1954, 393); — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (Кучер, Чорноморці, 1956, 443); Грім би тебе́ (його́, її, їх) вда́рив (поби́в) — уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — Грім би їх побив.. з їх порядками! — воркотів.. Бовдур (Фр., І, 1955, 297); Як (мов, немо́в і т. ін.) грім з [я́сно́го] не́ба — раптово і несподівано. — Жили ми з одинокою матір’ю, і ось на саму кутю, як грім з неба, — прийшли й забрали [мене]. По доказу сільського старости… (Збан., Єдина, 1959, 108). 2. перен., чого. Сильні, гучні звуки. Я чув грім оплесків, схожий на сплески тисяч голубиних крил (Рильський, III, 1956, 8); Чути грім віддаленого бою (Собко, П’єси, 1958, 149). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 170.... смотреть
Вік для мене ні грім, ні туча.Мене не страшить старість.Грім гримить — хліб буде родить.Раз гримить грім, то падатиме дощ, без якого доброго врожаю не ... смотреть
Thunderгрім оплесків — thunder of applauseгрім гармат — thunder of the gunsгрім гримить — it thundersгрім з ясного неба (несподіванка) — a bolt from th... смотреть
грому, ч. 1) Гуркіт і тріск, що супроводжують електричні розряди в атмосфері. •• Грім би мене побив — уживається як заприсягання у правдивості своїх с... смотреть
грому, ч. 1》 Гуркіт і тріск, що супроводжують електричні розряди в атмосфері.Грім би мене побив — уживається як заприсягання у правдивості своїх слів,... смотреть
імен. чол. родугром¤ доки грім не вдарить -- пока гром не грянет ¤ вергати громами -- метать громы и молнии
Акустичне явище, що супроводжує блискавку — тріск або гуркіт; викликаний різким розширенням повітря внаслідок збільшення темп. під час електричного роз... смотреть
【阳】 雷Грім оплесів 掌声如雷◇ Як грім з (ясного) неба 如晴天霹雳
[гр'ім]грому, м. (на) гром'і, мн. громи, гроум'іў
[hrim]ч.1) grzmot2) grom
акустичне явище, що супроводжує блискавку - тріск або гуркіт; викликаний різким розширенням повітря внаслідок збільшення темп. під час електричного розряду.... смотреть
етн. перун; грімотня, гримотіння, гримотання, гуркання; пор. ГУРКІТ.
див. звучання
грому m grom як ~ з ясного неба jak grom z jasnego nieba
{грім} гро́му, м. (на) гро́мі, мн. громи́, гроумі́ў.
Грім, гро́му, -мові, гро́ме!
Tordön
Torden
Torden
(род. грому) гром
метеор.; физ. гром
ჭექა-ქუხილი
грім, грому