Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм.... смотреть
ГОЛЬТІПА́КА, ГУЛЬТІПА́КА, и, ч., зневажл.1. Убога людина; голодранець.– Що се за чоловік, – каже стара .. – Такий обірваний та обшарпаний, зовсім гульт... смотреть
гультіпака, -и, ч., зневажл. Убога людина; голодранець. || Уживається як лайливе слово.
імен. чол. роду, жив.
гультіпака, -и, ч. , зневажл. Убога людина; голодранець.|| Уживається як лайливе слово.
див. бідний; ледачий
Гольтіпа́ка, -ки; -па́ки, -па́к
див. ГОЛОДРАНЕЦЬ.