Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ГОЛОВУ́ЮЧИЙ, чого, ч.Той, хто головує на зборах, засіданні й т. ін.; голова (у 3 знач.).– Хто ще візьме слово? – запитав головуючий Нестеренко (Микита ... смотреть
ад'єктиввід дієслова: головуватипредседательствующийімен. чол. роду, жив.від слова: головуватитой, хто головуєпредседательствующий
-а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до головувати. || у знач. ім. головуючий, -чого, ч. Той, хто головує.
дієприкм [парл] chairman; presiding officer; [у суді] chief justice (of the court); president (of the court); presiding justice
-а, -е.Дієприкм. акт. теп. ч. до головувати.|| у знач. ім. головуючий, -чого, ч. Той, хто головує.
chair, (чоловік) chairman, chairperson, head, (на засіданні тощо) president
1) прич.; сущ. председательствующий 2) сущ. председатель
(на зборах) chairman
Старшыня
przewodniczący
старшыня
старшыня
on the bench
Голова зборів
Голова зборів
правильніше: голова зборів
president judge