Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ГОЛОВИ́ЩЕ, а, с.Збільш. до голова́ 1.Там, я чула, пан Жовковський Згинув од шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки. А велика головище Котиться ... смотреть
корень - ГОЛОВ; суффикс - ИЩ; окончание - Е; Основа слова: ГОЛОВИЩВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ГОЛОВ; ∧ - ИЩ; ⏰ - Е; Слово Го... смотреть
-а, с. Збільш. до голова 1).
імен. сер. родуголовище
сущ. ср. родаголовище
Голови́ще, -ща, -щу; -ви́ща, -вищ (н. р.)
Голо́вище іменник середнього роду населений пункт в Україні
див. голова
реки оврага) верх, початок (річки, яру).
-а, с. Збільш. до голова 1).
306835, Курской, Горшеченского