ГОВОРИТИСЯ

говори́тися дієслово недоконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ГОВОРОВ →← ГОВОРИТИ

Смотреть что такое ГОВОРИТИСЯ в других словарях:

ГОВОРИТИСЯ

ГОВОРИ́ТИСЯ, гово́риться, недок.1. Бути сказаним, виголошеним; виголошуватися.Говорились промови, я мусив одповідати (М. Коцюбинський);Як передати такі... смотреть

ГОВОРИТИСЯ

-вориться, недок. 1) Бути сказаним, виголошеним; виголошуватися. || перен. Розповідатися, повідомлятися про що-небудь. 2) безос. Мати бажання розмовля... смотреть

ГОВОРИТИСЯ

-вориться, недок. 1》 Бути сказаним, виголошеним; виголошуватися.|| перен. Розповідатися, повідомлятися про що-небудь.2》 безос. Мати бажання розмов... смотреть

ГОВОРИТИСЯ

[howorytysja]дієсл.mówić się

ГОВОРИТИСЯ

в спол.як говориться — as the saying is (goes)

ГОВОРИТИСЯ

【未】 (被) 说, 说出◇ Як (то) говориться 如常言所说的, 所谓的

ГОВОРИТИСЯ

безл. говориться

ГОВОРИТИСЯ ГЛ. УПОТРЕБЛЯЕТСЯ ТОЛЬКО ВЪ 3ЕМЪ ЛИЦѢ И ЧАЩЕ ВСЕГО БЕЗЛИЧНО: ГОВОРИТЬСЯ, ГОВОРИЛОСЬ. ПОСЛОВИЦЯ ГОВОРИТЬСЯ, А ХЛІБ ЇСТЬСЯ. НОМ. № 11285. ДІД МОВЧИТЬ, НЕНАЧЕ НЕ ДО ЙОГО ГОВОРИТЬСЯ. ЛЕВИЦ. І.

Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 296.... смотреть

T: 134