Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК (ЗБИТОШНИК) розм., ШИ́БЕНИК розм., ЖИРУ́Н розм., ПОСТРИБУ́Н розм., ШАЛАПУ́Т розм., ШАЛАПУ́ТН... смотреть
ГАРЦІВНИ́К, а́, ч.1. Той, хто гарцює на коні.Падишах з узгір'я дивився на гарцівників (З. Тулуб);Хан сторожко приглядався до гарцівників і враз охнув, ... смотреть
-а, ч. 1) Той, хто гарцює на коні. 2) діал. Жартівник, пустун. || Танцюрист.
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. 1》 Той, хто гарцює на коні.2》 діал. Жартівник, пустун.|| Танцюрист.
Гарцівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в
гарцівник, -а