Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ГІ́ДНІСТЬ, ності, ж.1. Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості.[Швачка:] Велика честь лицарству! Колишня босоніжка, посполита, і ст... смотреть
ГІ́ДНІСТЬ (усвідомлення свого значення, перев. громадського), ДОСТО́ЇНСТВО, ДОСТО́ЙНІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, САМОПОВА́ГА, ГО́НОР розм. (перев. перебільшена). Х... смотреть
ГІДНІСТЬ - одна з основних позитивних ознак людини як особистості; міра ствердження в людині особистісного начала. Психологічно постає як належний рівень самооцінки і дійовий механізм самоконтролю, що спирається на чітке розрізнення особою припустимого для неї і неприпустимого. Як етична категорія Г. позначає загальнообов'язкове визнання самоцінності людини, її здатності і доконечної потреби бути моральним суб'єктом. Відповідно до різних модальностей людського буття розрізняють особисту Г., жіночу чи чоловічу Г., професійну Г., національну Г., Г. громадянина, людську Г. В структурі особистості і в практичній поведінці Г. реалізується через такі чесноти, як благородство, скромність, відповідальність, критичність і вимогливість до себе та інших тощо. Умовою формування і потвердження Г. є потреба в повазі з боку інших людей (гідним є те, що гідне поваги). Тому співвідносним щодо Г. моральним феноменом виступає честь, як безпосередній моральний вияв позитивної громадської оцінки особистості. Г. займає чільне місце в філософсько-етичних вченнях К'еркегора, В. Соловйова, Марселя, Тилліха та ін. Особливо значущою є роль Г. як загальнолюдської цінності в обґрунтуванні прав людини, в теорії і практиці ненасилля.В. Нестеренко... смотреть
Гі́дність. Висока посада, звання. Показали ся в товаристві незгоди, а конець того був такий, що голова товариства гр. Н. П.Іґнатьев зложив гідність голови товариства (Б., 1899, 35, 3); Виділових засідань відбуло ся два (6. XI. н. ст. 1908. І 25. XII. н. ст.), на котрих висловлено через депутацію ґратуляції Єго Ексцелєнції Преосьвященному Митрополи- тови з нагоди відзначеня Єго гідностю “тайного радника" (Звідомл., 1914, 15); [Православні сьвященники україньскої народности, зібрані 10. жовтня н. ст. 1913р. в Чернівцях] витають якнайсердечнійше новоіменованого генерального вікарія Високопреподобного о. Архімандрита Арт. Манастирского [...] і запевняють Його про свою вірність та кождочасну готовість поперти Його в Його новій гідности, а з погордою відкидають всякі несправедливі напади та напасти волоскихзагорільців на Єго Всечесну особу та нову Єго гідність (Звідомл., 1914, 61)// пол. godność - 1) гідність, честь, 2) висока посада, звання.... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.1. сукупнiсть рис, що характеризує позитивнi моральнi якостi2. (тiльки одн.) усвiдомлення людиною своєї громадської вагидо... смотреть
ім dignity • посягання на ~ особи offence against; human dignity • право на повагу до гідності й честі (особи) right to respect for one's dignity and honour • приниження гідності людини abasement (degrading, disparagement) of human dignity • ~ і цінність людської особистості dignity and worth of the human person... смотреть
-ності, ж. 1) Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості. 2) тільки одн. Усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського об... смотреть
Dignityпочуття власної гідності — self-respectсповнений почуття власної гідності — dignifiedце нижче його гідності — this is beneath his dignity (benea... смотреть
-ності, ж. 1》 Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості.2》 тільки одн. Усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського о... смотреть
[hidnist']ж.1) godność2) walor
гі́дність[г’ід(')н'іс'т']-днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у
【阴】 尊严, 体面Почуття власної гідності 自尊
(лицарська) честь, достойність, сов. достоїнство, з. поваг; (людська) самоповага; власне Я.
Вартасцьгоднасцьпавага
(усвідомлення своєї ваги) достойність, самоповага, (з перебільшенням) гордість.
гідність ім. dignity; worth, worthiness; honor;
Anstændighed, værdighed
{гі́д()ніст} -дності, ор. -д()ністу.
вартасцьгоднасцьпавага
Värdighet
Verdighet
вартасць годнасць павага
ღირსება; ღირსეულება
merit, virtue
достоинство
1. Поняття моральної свідомості, в якому втілені уявлення про цінність людини як моральної особи. 2. Категорія етики, що визначає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї суспільства, де визначається цінність власної гідності. англ. human dignity; нім. Menschenwürde f=; угор. emberi méltóság; рос. достоинство человеческое.... смотреть
— моральна самооцінка етносу. Ґрунтується на суспільному визнанні ролі в багатонаціональній лінгвокультурній спільноті певного народу, його заслуг в історико-культурному процесі. До найважливіших атрибутів Г.н. належить рідна мова. Н.г. — особлива форма відображення етносом своєї самобутності.<br> Див.: <em>Етнос;</em> <em>Мова</em> <em>рідна.</em>... смотреть