Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ ... смотреть
недок. втішати, док. втішитидив. утішати, утішити
[wtiszyty]дієсл.ucieszyć
ВТІ́ШИТИ див. утіша́ти.
Разважыцьсуцешыцьусцешыць
Вті́шити, вті́шу, -шиш, -шать; втіш, вті́ште
【完】 见 втішати
разважыцьсуцешыцьусцешыць
разважыць суцешыць усцешыць
сов. от утішати