Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) (робити щось вчасно у визначених часових межах), ВСТИГА́ТИ (УСТИГА́ТИ). — Док.: вкла́стися (укла́стися), всти́гнути (усти́гну... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: встигшиуспетьДеепричастная форма: успев
всти́гти[ўстигтие]= устигти-гну, -гнеиш; нак. -гние, -гн'іт'
ВСТИ́ГТИ див. устига́ти.
{ўсти́гтие} = устигти -гну, -гнеиш; нак. -гние, -гніт.
сов. от устигати