Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВА... смотреть
(торкнутися найболючішого, того, що найбільше хвилює) впекти у живе; доїсти (допекти) [аж] до живих печінок (до живого) кого, кому; зачепити за живе ко... смотреть
недок. вражати, док. вразити1) (дивувати) to surprise, to strike, to stagger, to startle, to astonish, to flabbergast; to daze, to dazzle; to impress, ... смотреть
вража́ти / вра́зити (в са́ме) се́рце кого, чиє. Завдавати кому-небудь великих страждань, душевного болю. Вона зараз впізнала того, що недавно вразив її в саме серце (І. Нечуй-Левицький); // Дуже хвилювати, тривожити. Вони (згарища) дивно якось вражали її серце (І. Франко); З одного червоноармійця сповзла шинель, і жовтий лоб, неприродно випуклий і кістлявий, вразив комбрига в саме серце (Ю. Бедзик).... смотреть
ВРА́ЗИ́ТИ¹ див. вража́ти¹.ВРА́ЗИ́ТИ² див. уража́ти¹.
I див. вражати I.II див. уразити I.
【完】 见 вражати
Врази́ти, вражу́, врази́ш, -зя́ть
уразити -ажу, -азиш zdumieć; wywołać wrażenie
см. вражати