Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
впоря́дник[ўпор'адниек]= упорядник-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
імен. чол. роду, жив.устроитель
ВПОРЯ́ДНИК див. упоря́дник.
{ўпора́дниек} = упорядник -ка, м. (на) -кові/-ку, мн. -кие, -кіў.
д! АВТОР; (концерту) організатор, (збірки) редактор.
см. упорядник
впорядник, -а