Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВПЕНЬ (УПЕНЬ) – В (У) ПЕНЬВпень (упень), присл. Геть усе, геть усі; цілком, зовсім. А козаки вже вихрем летять за своїм улюбленим ватажком, ворогів шаб... смотреть
ВПЕНЬ (УПЕ́НЬ), присл.Геть усе, геть усі; цілком, зовсім, повністю.Видиться: мої турки-яничари Стали всі впень порубані (з думи);Оце поспінуть полуниці... смотреть
ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ) (остаточно, без залишку), ДОТЛА́, ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), ЗО́ВСІМ, ЦІЛКО́М, ВПЕНЬ (УПЕ́НЬ), ГЕТЬ ЧИ́СТО. Шосе було забите кіньми і рознесен... смотреть
Впень (геть), присл. Розби́ти во́рога
(упень), присл. Геть усе, геть усі; цілком, зовсім.
[wpen']присл.w pień
руба́ти впень кого. Повністю знищувати. А козаки вже вихром летять за своїм улюбленим ватажком, ворогів шаблями упень рубають (А. Кащенко).
(упень), присл. Геть усе, геть усі; цілком, зовсім.
пр., цілком, зовсім, геть чисто, ВЩЕНТ.
ВПЕНЬ (УПЕ́НЬ), присл. Геть усе, геть усі; цілком, зовсім. Видаться: мої турки-яничари Стали всі впень порубані (Укр.. думи.., 1955, 40); Оце поспінуть полуниці, Насуне миру — повен ліс; Баби, дівки та молодиці — Упень столочать сінокіс (Манж., Тв., 1955, 123); Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна розтрощимо впень ворогів (Бажан, І, 1946, 115). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 748.... смотреть