Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВО́РОК, а, ч.1. Мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування сиру.Ворок із сиром притискали дошкою, яка кріпилася до кінців столика г... смотреть
-а, ч. 1) Мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування сиру. 2) діал. Мішок.
ВОРОК.См. Вор2.
Скотный двор. (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995)
ворок во́рокво́рак "хлев", ю.-в.-р. во́рок – то же, смол. (Добровольский). От вор II, вера́ть, завере́ть, заво́р.
-а, ч. 1》 Мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування сиру.2》 діал. Мішок.
імен. чол. роду
ВОРОК, ворки, см. варять. Воры ж. мн. стар. заворы, забойка, колова. Броды все бяху заворены ворами, сваями.
(польс. w(rek), -а, ч., діал. Мішок. Вузенький ворок — тісно тут мені, щоб радість розпросторити. (П-1:135).
ворак "хлев", ю.-в.-р. ворок – то же, смол. (Добровольский). От вор II, верать, завереть, завор.
Мішок, торбина
ворок, -а