Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ворожка ж. местн. То же, что: ворожея.
ворожка сущ., кол-во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: ворожейка, ворожея, гадалка... смотреть
ВОРО́ЖКА, и, ж.1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.); ворожбитка.Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Т. ... смотреть
ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКА заст., ЗНА́ТНИ́ЦЯ заст., БА́БА заст., БА́БКА заст., ШЕПТУ́ХА заст., ЗНА́ХОРКА (ЗНА́ХУРКА) рідко. — Пор. 1. ві́дьма.
-и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка.
імен. жін. роду, жив.1. жiнка, яка ворожить2. знахаркаворожея
[worożka]ж.wróżka
-и, ж. , заст. 1》 Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач. ).2》 Знахарка.
див. чародій
【阴】 算命先生
Воро́жка, -жки, -жці; воро́жки, -жок
Spåkone, spåkvinne
Spåkone, spåkvinde
ВОРОЖКА ж. местн. То же, что ворожея.
Fortune-teller
Spåkvinna
-и ż wróżka
მკითხავი