Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВОЄНАЧА́ЛЬНИК, а, ч.Командувач, полководець.Попудренко розумів, що в цьому рейді він здав складний іспит на воєначальника великого партизанського з'єдн... смотреть
КОМАНДИ́Р чого і без додатка (керівник військової частини), ВОЄНАЧА́ЛЬНИК, КОМА́НДУВАЧ, КОМА́НДУЮЧИЙ чим і без додатка, ПОЛКОВО́ДЕЦЬ (той, хто керує ве... смотреть
імен. чол. роду, жив.военачальник
-а, ч., рідко. Командувач, полководець.
-а, ч. , рідко.Командувач, полководець.
Commander, military leader
воєначальник, -а