Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушел... смотреть
влеті́ти[ўлеит'ітие]= улетітиўлеичу, ўлеитиш, ўлеитиемо, ўлеитиете; нак. ўлеити, ўлеит'іт'
влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський). влеті́ти в (до́бру) копійчи́ну. — Ну й понавиписували ж отаких машин (екскаваторів)! Мабуть, у добру копійчину влетіло (Г. Коцюба).... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: влетівшивлететьДеепричастная форма: влетев
недок. влітати, док. влетітиto fly in(to); перен. (вбігати) to dash (into)
[włetity]дієсл.ulecieć
ВЛЕТІ́ТИ див. вліта́ти.
див. влітати.
{ўлеиті́тие} = улетіти ўлеичу́, ўлеити́ш, ўлеитиемо́, ўлеитиете́; нак. ўлеити́, ўлеиті́т.
Влеті́ти, див. вліта́ти
【完】 见 влітати
влетіти:◊ влетіти до кі́бля → "кібель"
улетіти -ечу, -етиш wlecieć
див. влітати.
сов. от влітати