Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. См... смотреть
хоч про́ти ше́рсті гладь (не вку́сить). Дуже лагідний, податливий, спокійний. (Микита:) Розумний парубок (Семен)! .. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь, не вкусе (не вкусить)! (М. Кропивницький). (яка́сь) му́ха вкуси́ла кого, ірон. Що-небудь спричинило комусь поганий настрій, хтось дивно себе поводить, розсердився, нервує і т. ін.; сердитий. (Бабуся ( входить):) Буря, а не чоловік. Це вже, мабуть, якась муха вкусила (І. Микитенко); Почав (Павлик) свої теревені? Чи він забув, до кого прийшов, чи його знов якась муха вкусила (В. Кучер); — Чи ви чули таке? Ще мене й муха вкусила. Сам щоденно тягає дитину в море, морить голодом, виснажує, а мене ще й муха вкусила (Ю. Збанацький). яка́ му́ха вкуси́ла? (Лизя:) Диви, який сердитий! — Яка це муха тебе вкусила? (І. Кулик); — Ну, яка вас муха сьогодні вкусила, що ви такий неможливий? (А. Іщук); Яка це вас муха вкусила? — посварився Товкач. — Прошу уваги. Ша! (О. Бердник).... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: вкусивши див. укуситиукуситьДеепричастная форма: укусив дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприс... смотреть
ВКУСИ́ТИ¹ див. укуси́ти.ВКУСИ́ТИ² див. вкуша́ти.
вкуси́ти[ўкуситие]= укуситиўкушу, -усиеш; нак. -си, -с'іт'
[wkusyty]дієсл.ugryźć
【未】1) 咬(一下), 咬伤2) 咬下, 咬掉, 啃掉
{ўкуси́тие} = укусити ўкушу́, -у́сиеш; нак. -си́, -сі́т.
Уджгнуцьцяць
уджгнуцьцяць
уджгнуць цяць
см. укусити