Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВКЛА́ДНИК, а, ч.Той, хто вносить грошовий вклад; власник цього вкладу.А чому б і собі не зробитися вкладником? (О. Донченко);Кошти, що вкладаються насе... смотреть
вкла́дник[ўкладниек]-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
імен. чол. роду, жив.вкладчик
-а, ч. Той, хто вносить грошовий вклад; власник цього вкладу.
Investor; (що вносить гроші в банк) depositorдрібний вкладник — small depositor
рос. вкладник особа, яка внесла вклад на зберігання в банк чи інший фінансовий заклад.
contributor, depositeeer, (грошей у банк тощо) depositor, doner, investor
-а, ч. Той, хто вносить грошовий вклад; власник цього вкладу.
【阳】 存款人, 存户
{ўкла́дниек} -ка, м. (на) -кові/-ку, мн. -кие, -кіў.
ім [фін] depositor; (інвеститор, інвестор) investor
Вкла́дник, -ка; -ники, -ків
Sparare
Sparer
Sparer
вкладник, -а
вкладчик
(англ. individual investor) одна людина чи сім’я, які є вкладниками цінних паперів.
(англ. іnstitutional investor) фінансовий посередник, який має цінні папери.