Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАРЕ́ШТІ (після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії — у її кінцевому наслідку, в її завершенні), ВРЕ́ШТІ (УРЕ́ШТІ), ЗРЕ́... смотреть
ВКІНЦІ́ (УКІНЦІ́), присл., розм.Те саме, що вре́шті; нарешті.Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком (Бібл... смотреть
ВКІНЦІ (УКІНЦІ) – В (У) КІНЦІВкінці (укінці), присл. розм. Врешті, нарешті. Максим вкінці замовк (І.Франко); Вигнаний батьком, Рустем навіть вкінці осе... смотреть
(укінці), присл., розм. Те саме, що врешті; нарешті.
[wkincj]присл.w końcu, na koniec
пр., врешті, нарешті; наостанці, наостанку, під кінець, на завершення, обр. під завісу.
прислівник
Вкінці́, присл. = наоста́нці
(укінці), присл. , розм. Те саме, що врешті; нарешті.
укінці w końcu, na końcu