Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ХВАЛЬКО́ розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь), ХВАСТУ́Н підсил. розм., ХВАСТ підсил. розм., ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.; САМ... смотреть
ВИХВАЛЯ́КА, и, ч. і ж., розм.Той (та), хто вихваляється; хвалько.Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, задаваку: Кіт-хвастун (Г. Бойко);– Ти невимовний ви... смотреть
-и, ч. і ж., розм. Той або та, що вихваляється.
імен. чол. роду
-и, ч. і ж. , розм. Той або та, що вихваляється.
див. пихатий