Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ кни... смотреть
ВИ́УЧЕНИК, а, ч., заст.Людина, яка вчилася в кого-небудь певного фаху, ремесла і т. ін., пройшла чиюсь школу; учень, послідовник.Коли прибув до Констан... смотреть
-а, ч., книжн. Людина, яка вчилася у кого-небудь, пройшла чиюсь школу; учень, послідовник.
імен. чол. роду, жив.выученик
книжн.(учень) pupil; (послідовник) follower, disciple
-а, ч. , книжн. Людина, яка вчилася у кого-небудь, пройшла чиюсь школу; учень, послідовник.
виученик, -а