Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИТРА́ВНИК, а, ч.Робітник, який витравлює (див. витра́влювати ¹ 4) малюнок, візерунок, напис на тканині, металі і т. ін.
-а, ч. Робітник, який витравлює малюнок, візерунок, напис на тканині, металі і т. ін.
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. Робітник, який витравлює малюнок, візерунок, напис на тканині, металі і т. ін.
техн. вытравщик (специальность)