Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИ́ТІК, току, ч.1. Місце, де ріка бере початок.А потому була мандрівка до витоку Дністра (Є. Куртяк);За Озерним до Дінця – два кілометри густим пралісо... смотреть
імен. чол. родумiсце, де рiка бере початокистокімен. чол. родуутечка сущ. жен. родавід слова: витектидієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслі... смотреть
ВИ́ТІК (місце, де починається річка), ПОЧА́ТОК. Була мандрівка (школярів) до витоку Дністра (Є. Куртяк); Її (річки) початок позначався в тихому лимані ... смотреть
[wytik]ч.początki, źródła
-току, ч. Місце, де ріка бере початок.
(рідини) leakage; (газу) escape; (еманація) effluence, effluency
-току, ч. Місце, де ріка бере початок.
техн. оттёк, утечка (жидкости, газа и т. п.)
-току m 1. wyciek 2. źródło rzeki
витік, -току
leakage
утечка излучения
утечка газа
утечка пара
утечка воздуха
утечка радиации
утечка жидкости
утечка тока