Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИ... смотреть
виска́лювати (вискаля́ти) / ви́скалити зу́би, зневажл. Сміятися або посміхатися. Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т. Шевченко); — А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Г. Квітка-Основ’яненко); Він знову приносить півторбини оладків, канючить, вискаливши зуби: “Федоте, зроби шаблю” (Григорій Тютюнник).... смотреть
недок. вискалювати, док. вискалити(зуби) to show (to bare) one's teeth; to grin
ВИ́СКАЛИТИ див. виска́лювати.
див. вискалювати.
【完】 见 вискалювати
див. вискалювати.
-лю, -лиш wyszczerzyć
сов. от вискалювати