ВИРЯЧУВАТИ

виря́чувати дієслово недоконаного виду розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ВИРЯЧУВАТИСЯ →← ВИРЯЧУВАННЯ

Смотреть что такое ВИРЯЧУВАТИ в других словарях:

ВИРЯЧУВАТИ

ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИ... смотреть

ВИРЯЧУВАТИ

ВИРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, рідше ВИРЯЧА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИ́РЯЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм.Широко розплющувати (очі).На нижній сходинці церковних сходів стоя... смотреть

ВИРЯЧУВАТИ

-ую, -уєш, недок., вирячити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Широко розкривати очі від здивування, люті і т. ін. || на кого – що. Широко розкривши очі,... смотреть

ВИРЯЧУВАТИ

-ую, -уєш, недок. , вирячити, -чу, -чиш, док. , перех. , розм. Широко розкривати очі від здивування, люті і т. ін.|| на кого – що. Широко розкривши оч... смотреть

ВИРЯЧУВАТИ

недок. вирячувати, док. вирячити(очі) to stare, to goggle; to open one's eyes wide

ВИРЯЧУВАТИ

несов. - вирячувати, сов. - вирячити; разг. пучить, выпучивать, выпучить, таращить, вытаращивать, вытаращить

ВИРЯЧУВАТИ

Виря́чувати, -чую, -чуєш; ви́рячити, -рячу, -рячиш; ви́ряч, ви́рячте

T: 149