ВИРИВАТИ

вирива́ти 1 дієслово недоконаного виду рвучи, висмикувати, витягувати щось вирива́ти 2 дієслово недоконаного виду риючи, витягати щось; утворювати заглибину

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ВИРИВАТИСЯ →← ВИРИВАННЯ

Смотреть что такое ВИРИВАТИ в других словарях:

ВИРИВАТИ

ВИРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РВАТИ, рву, рвеш, док.1. що. Рвучи, висмикувати, витягати що-небудь звідкись; видаляти.Кропиву завжди виривають як по... смотреть

ВИРИВАТИ

ВІДБИРА́ТИ (брати в когось що-небудь насильно), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ВИЛУЧА́ТИ, РЕКВІЗУВА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́Ч... смотреть

ВИРИВАТИ

видира́ти (вирива́ти) / ви́дерти (ви́рвати) зуба́ми що. Докладати всіх зусиль для досягнення чого-небудь. Заздрість до Юрія, злість на Мірошниченка й Іваншина роздирали його. Він тепер зубами .. буде видирати своє щастя (М. Стельмах); Хома .. видирав своє право зубами (О. Гончар). вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням) кого, що. Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь. І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: “Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду із коренем виривати” (М. Стельмах); Нахвалявся прийти із сокирою та й викорчувати вас із корінням... (А. Дімаров); // тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось. — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого... (О. Гончар). вирива́ти / ви́рвати з па́м’яті кого, чиєї. Примушувати кого-небудь забути когось, щось. — Ви підмовлені нашими відвічними ворогами і хочете усунути з лиця Землі остатню пам’ятку нашої минувшини, щоб і саму ту славну минувшину затерти, вирвати з пам’яті потомків (І. Франко). вирива́ти / ви́рвати з рук. 1. кого, чиїх. Позбавляти кого-небудь чогось, виявляючи велику настирливість. — Нехай би знали, як нехтувати мною. Поминули мене! Вирвали з моїх рук честь, славу (І. Нечуй-Левицький); — Амосови всі такі. Їм подай тільки перше місце. А не даси — з рук інших вирвуть. Натури! (А. Хорунжий). 2. Користуватися популярністю, великим попитом. — Розкажи про себе,— Левко відпив трохи кави.— Не можу сказати, що мої рукописи виривають з рук, та вдалося зачепитися у видавництві — з літзаписом (А. Хорунжий). вирива́ти / ви́рвати з се́рця чийого, кого і без додатка. Примушувати кого-небудь забути щось або когось. Важко з серця виривати Твою пісню Голосну! (Л. Дмитерко); (Орест:) Мого кохання не можеш одібрати, його вже ніхто не вирве з мого серця, навіть ти (Леся Українка); В цю тяжку для мене хвилину я знайду в собі сили, щоб вирвати тебе, осоружного, назавжди з свого серця (І. Цюпа). вирива́ти ду́шу кому. Викликати в кого-небудь сильні переживання, страждання. І все матір свою згадує, кличе, щоб рятувала.— Та так же жалібно.. Ну прямо душу тобі вириває своїм плачем (Г. Хоткевич). хоч зуба́ми вирива́й (видира́й). Дуже міцно. Їхня справа буденна, проста — визволяти з затверділих снігових заметів (телефонний) дріт, який мов уріс туди.. так, що хоч зубами виривай (Ю. Збанацький).... смотреть

ВИРИВАТИ

I док. вирити(викопати) to dig (out, up), to unearth (тж. перен.); (канал тощо) to excavate; (труп) to exhume, to disinterII док. вирвати1) (рвати, вис... смотреть

ВИРИВАТИ

I -аю, -аєш, недок., вирвати, -рву, -рвеш, док., перех.1) Рвучи, висмикувати, витягати що-небудь звідкись. || З силою відокремлювати частину від цілог... смотреть

ВИРИВАТИ

I -аю, -аєш, недок. , вирвати, -рву, -рвеш, док. , перех. 1》 Рвучи, висмикувати, витягати що-небудь звідкись.|| З силою відокремлювати частину від ці... смотреть

ВИРИВАТИ

I【未】1) 拔出, 拔掉; 撕掉, 扯下; 夺取Виривати з корінням 连根拔; 根除2) 口 撕下, 揪下II【未】1) 掘(出), 挖掘2) 发掘出, 发现

ВИРИВАТИ

I несов. - виривати, сов. - вирвати 1) вырывать, вырвать, выдёргивать, выдернуть; разг. выдирать, выдрать; удалять, удалить (зубы) 2) (отделять от ветви, стебля) срывать, сорвать II несов. - виривати, сов. - вирити (делать углубление) вырывать, вырыть, выкапывать, выкопать; отрывать, отрыть (обнаруживать, копая)... смотреть

ВИРИВАТИ

[wyrywaty]дієсл.wyrywać

ВИРИВАТИ

вирива́ти вул. втікати (ст): “Вири́вай!” – крикнув Ґеник, і кілька батярів підхопилося й побігло в сторону Ринку (Авторка)

ВИРИВАТИ

(смикаючи, відривати) рвати, висмикувати, видирати, вискубувати.

ВИРИВАТИ

техн. выдёргивать (сваи, костыли и т. п.), вырывать, дёргать

ВИРИВАТИ

див. рвати

ВИРИВАТИ

-аю, -аєш wyrywać, wydzierać

ВИРИВАТИ

втікати

T: 314