Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИК... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: вимусившивынудитьДеепричастная форма: вынудив
ви́мусити[вимусиетие]-ушу, -усиеш; нак. -ус', -ус'теи
недок. вимушувати, док. вимуситиto obtain by compulsion, to extort, to force
[wymusyty]дієсл.wymusić
ВИ́МУСИТИ див. виму́шувати.
Вимусити См. Вимушувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 172.
див. вимушувати.
{ви́мусиетие} -ушу, -усиеш; нак. -ус, -устеи.
див. вимушувати.