Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИМОВЛЯ́ТИ (передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином), ВИГОЛО́ШУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, КАРБУВА́ТИ, ЧЕКА́НИТИ розм. рі... смотреть
ВИМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́МОВИТИ, влю, виш; мн. ви́мовлять; наказ. сп. ви́мов; док.1. що. Передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови;... смотреть
-яю, -яєш, недок., вимовити, -влю, -виш; мн. вимовлять; док., перех. 1) Передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином. 2... смотреть
недок. вимовляти, док. вимовитиto pronounce, to articulate, to utter; to enounce, to enunciate (добре)вимовляти, задихаючись — to pant outвимовляти чіт... смотреть
-яю, -яєш, недок. , вимовити, -влю, -виш; мн. вимовлять; док. , перех. 1》 Передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином... смотреть
несов. - вимовляти, сов. - вимовити 1) произносить, произнести, выговаривать, выговорить 2) говорить, сказать, выговаривать, выговорить, сов. проговорить, произнести; высказывать, высказать 3) (ставить условия при сделке, договоре и т.п.) разг. выговаривать, выговорить 4) (только несов.: выражать порицание) разг. выговаривать... смотреть
【未】1) 发音2) 说出来, 说, 讲3) 口 (以协议) 取得, 约定(某种权利等)4) (只用未完成体) 口 申斥, 谴责, 斥责
Вимовля́ти, -вля́ю, -вля́єш; ви́мовити, -влю, -виш, -влять; ви́мов, ви́мовте
див. говорити; дорікати; просити
Дорікати [I]
Uttala
Uttale
Udtale
Казаць
выражать (произносить ещё)
-яю, -яєш wymawiać
казаць
казаць