Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИГУ́КУВАТИ (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), ГУКА́ТИ, ВИКРИ́КУВАТИ, ПОКРИ́КУВАТИ... смотреть
ВИКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод.Дуже голосно вимовляти, вигукувати що-небудь або раз у раз уривчасто кричати.Як почне пані обмирати т... смотреть
-ую, -уєш, недок., викрикнути, -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Дуже голосно вимовляти, вигукувати що-небудь або раз у раз уривчасто кричати.
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: викрикувавши, викрикуючивыкрикиватьДеепричастная форма: выкрикивая
-ую, -уєш, недок. , викрикнути, -ну, -неш, док. , перех. і без додатка.Дуже голосно вимовляти, вигукувати що-небудь або раз у раз уривчасто кричати.
недок. викрикувати, док. викрикнутиto cry out, to shout, to yell, to exclaim
[wykrykuwaty]дієсл.wykrzykiwać
викри́кувати[виекрикуватие]-уйу, -уйеиш
див. кричати
{виекри́куватие} -уйу, -уйеиш.