Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДКО́ПУВАТИ (копаючи, звільняти, витягати когось або щось закопане, засипане), ВИКО́ПУВАТИ, ВІДРИВА́ТИ (перев. риючи). — Док.: відкопа́ти, ви́копати, ... смотреть
хоч з (з-під) землі́ ви́копай. Обов’язково знайди, дістань де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. Не йме віри, вражий пан.— Давай, хоч з коліна вилупи, хоч з землі викопай, хоч украдь — каже (І. Нечуй-Левицький); — І що він говорить? — питає дід Дунай.— Щоб хоч з-під землі викопали, а знайшли тата (М. Стельмах); — Часом, ні сіло ні впало, так захочеться сала, що хоч з-під землі викопай, а дай! (Ф. Маківчук).... смотреть
недок. викопувати, док. викопати(яму) to dig; (відкопувати) to dig up (out), to excavate; (труп) to exhume, to disinter, to disentomb; перен. to uneart... смотреть
[wykopaty]дієсл.wykopać
ВИ́КОПАТИ див. вико́пувати.
див. викопувати.
Выкапацьнадкапацьпавыкопваць
【完】 见 викопувати
Ви́копати, -копаю, -копаєш
выкапацьнадкапацьпавыкопваць
выкапаць надкапаць павыкопваць
техн. выкапывать, вырывать
див. викопувати.
сов. от викопувати