ВИКІНЧЕНИЙ

ви́кінчений 1 дієприкметник від: ви́кінчити ви́кінчений 2 прикметник досконалий

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ВИКІНЧЕННЯ →← ВИКІНЧЕНІСТЬ

Смотреть что такое ВИКІНЧЕНИЙ в других словарях:

ВИКІНЧЕНИЙ

МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал.; ДОВЕ́РШЕНИЙ,... смотреть

ВИКІНЧЕНИЙ

ВИ́КІНЧЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до ви́кінчити.З викінчених перекладів я маю “Життя і філософські думки Пінгвіна” пані Сталь, якщо вважаєте сю штуку ку... смотреть

ВИКІНЧЕНИЙ

-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити. 2) прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія.

ВИКІНЧЕНИЙ

[wykinczenyj]прикм.wykończony

ВИКІНЧЕНИЙ

-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити.2》 прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія.

ВИКІНЧЕНИЙ

ад'єктив

ВИКІНЧЕНИЙ

Complete(d), finished; (досконалий) perfect

ВИКІНЧЕНИЙ

див. досконалий

ВИКІНЧЕНИЙ

Ви́кінчений, -на, -не

ВИКІНЧЕНИЙ

законченный (совершенный, мастерский)

ВИКІНЧЕНИЙ

г., довершений, досконалий.

T: 204