Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОЗИЧА́ТИ (давати щось у борг, у тимчасове користування кому-небудь), БОРГУВА́ТИ розм., ВИЗИЧА́ТИ заст., ЗИ́ЧИТИ діал.; РОЗПОЗИЧА́ТИ, РОЗЗИЧА́ТИ (РОЗЗИ... смотреть
ВИЗИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЗИЧИТИ, чу, чиш, док., що, заст.Позичати що-небудь комусь, давати в борг.Я вдоволив його бажання, обіцяючи визичити по... смотреть
-аю, -аєш, недок., визичити, -чу, -чиш, док., перех., заст. Позичати що-небудь комусь, давати в борг.
-аю, -аєш, недок. , визичити, -чу, -чиш, док. , перех. , заст. Позичати що-небудь комусь, давати в борг.
Визича́ти, -ча́ю, -ча́єш; ви́зичити, -зичу, -зичиш, -чать
Робити послугу, ставитися доброзичливо