Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИБІЛЬНИ́К, а́, ч.Робітник, який вибілює (у 1, 2, 4 знач.) що-небудь.Вибільник готує та заливає вибільний або фарбувальний розчин (з наук.-попул. літ.)... смотреть
імен. чол. роду, жив.отбельщик
-а, ч. Робітник, фахівець із вибілювання.
техн. белильщик (специалист по отбелке), отбельщик (специальность)
-а, ч. Робітник, фахівець із вибілювання.
вибільник, -а
отбельщик