Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИБУВА́ТИ (звільнятись із посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати), ЗАЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ВИХО́ДИТИ, ВИЇЖДЖА́ТИ,... смотреть
ВИЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ВИ́ЇХАТИ, їду, їдеш, док.1. Їхати, вирушати звідки-небудь, за межі чогось, кудись.Сідлай коня... смотреть
недок. виїжджати, виїздити, док. виїхати1) (від'їжджати) to depart, to go out, to leave; to drive outвиїжджати в світ — to go outвиїжджати за кордон — ... смотреть
-аю, -аєш і виїздити, виїжджу, виїздиш, недок., виїхати, виїду, виїдеш, док. 1) Їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись. || Залишат... смотреть
-аю, -аєш і виїздити, виїжджу, виїздиш, недок. , виїхати, виїду, виїдеш, док. 1》 Їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись.|| Залиша... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: виїжджавши, виїжджаючивыезжатьДеепричастная форма: выезжая
виїжджа́ти на чужі́й спи́ні, несхв. Користуватися наслідками чиєїсь праці. (Федора:) Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати... (М. Зарудний).... смотреть
[wyjiżdżaty]дієсл.wyjeżdżać
виїжджа́ти[виейіжgатие]-айу, -айеиш
【未】1) (乘行) 动身, 出发; 离开; (暂时) 走开, 离开2) (乘车, 马等) 走上, 登, 上
несов. - виїжджати, виїздити, сов. - виїхати 1) выезжать, выехать, уезжать, уехать; отправляться, отправиться 2) (на что) въезжать, въехать
ВИЇЗДИТИ, вирушати, рушати, виряджатися, виступати, відправлятися; (куди) їхати; (на поселення) переселятися.
Виїжджа́ти, -жджа́ю, -жджа́єш
{виейіжgа́тие} -а́йу, -а́йеиш.
-аю, -аєш wyjeżdżać
გასვლა, გამოსვლა