Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУР... смотреть
ВЕ́РГТИ див. ве́рга́ти.
Ве́ргти:— з силою кинути, шпурнути [1]
див. вергати.
див. кидати
див. вергати.
кинути