Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на к... смотреть
I див. ввіряти.II див. увіряти.ввіритисяI див. ввірятися.II див. увіритися II.ввіруваннядив. увірування.
ВВІ́РИТИ¹ див. ввіря́ти¹.ВВІ́РИТИ² див. увіря́ти¹.
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: ввірившивверитьДеепричастная форма: вверив
I див. ввіряти.II див. увіряти.