Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́Ч... смотреть
Варія́т:Ва́ріят:— божевільний [22;IV]— дурний, скажений, баламут [48]
-а, ч., діал. Те саме, що божевільний.
ВАРІЯ́Т див. вар'я́т.
Варія́т, -та; -я́ти, -тів (божевільний)
Божевільний, див. ідіот
див. дурний
-а, ч. , діал. Те саме, що божевільний.
(лат.) божевільний.
ва́ріят → "вар'ят"
варіят, -а